Наша єдність - наша зброя

Щороку 22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України “Про День соборності України” від 21 січня 1999 року № 42.

Соборність означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території. По-друге, – духовну консолідацію всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності. Нарешті, соборність невіддільна від суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту побудови демократичної держави, є запорукою виживання й існування нації. Ідея соборності була і залишається базовою національною цінністю українців.

Радянська та російська пропаганда протиставляла українські регіони, нав’язувала уявлення про різні “сорти” українців. Проте в сучасному спротиві російській агресії ми довели свою згуртованість і спільне прагнення жити у вільній державі, яка сама визначає майбутнє.

Соборність передбачає не лише пам’ять про спільне минуле, а й потребує згуртованої співпраці заради майбутнього, як на полі бою, так і в тилу. Коли ми, з різних регіонів, разом працюємо, боремося з окупантами, створюємо знакове і важливе, адже ціль у нас спільна: незалежна, демократична і соборна Україна. Єднаймося!

"Що треба знати про Голодомор": рекомендаційний список літератури

Великий комплекс документів і матеріалів, які переконливо розкривають причини, перебіг, масштаби та наслідки стращної соціо-гуманітарної катастрофи українського народу, інспірованої радянським політичним режимом на початку 1930-х років. Це найповніше зібрання джерел з історії українського голодомору.

Ілюстровані брошури, які дають загальну і найнеобхіднішу інформацію про історію геноциду - голодомору 1932-1933 років

На основі невідомих до недавнього часу документів з колишніх таємних архівів простежено злочин, організований більшовитською владою. Про спробу комуністичного режиму приховати перед світом правду про голод в Україні. І про зусилля українців в діаспорі, які домагалися визнати цю трагедію геноцидом нашого народу.

Видання, що спростовує ключові міфи про Голодомор в Україні, які були спрямовані на те, щоб заперечити сам факт Голодомору, розмити геноцидну природу цього найкривавішого злочину проти українців, зняти з Кремля тавро організатора й перекласти відповідальність за всі події на рядових виконавців.

В бібліотеці нові книжки! До Всеукраїнського дня бібліотек ми отримали подарунки від Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації. Дякуємо!

32 річниця Незалежності України

Історія свята незалежності бере свій початок у 1990 році. Але історія боротьби за незалежність країни почалася набагато раніше.

22 січня 1918 року українці проголосили незалежність своєї держави IV Універсалом Української Центральної Ради, а за рік, 1919 року, того самого дня на Софійській площі в Києві відбулося офіційне об'єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки. Так уперше за багато століть історичні українські регіони об'єдналися в одну державу. На жаль, фактично об'єднання республік УНР і ЗУНР тоді не відбулося, але сам процес проголошення позначився на політичній ситуації в країні.

16 липня 1990 року Верховна рада тоді ще УРСР (якраз відбувався процес розпаду СРСР) ухвалила Декларацію про державний суверенітет України та постанову "Про День проголошення незалежності України", в якій 16 липня було вказано як День Незалежності України.

17 березня 1991 року відбувся референдум і опитування на тему - чи згодні громадяни країни, щоб Україна була у складі Союзу Суверенних Республік на підставі Декларації про державний суверенітет України. Позитивно відповіли близько 80% опитаних, і 16 липня стало святковим днем.

Але в серпні 1991 року в країні стався "серпневий путч" - як спроба позбавити влади Михайла Горбачова і повернути колишній державний лад. Унаслідок цього 24 серпня 1991 року Верховна рада УРСР скликала надзвичайне позачергове засідання й ухвалила постанову про проголошення незалежності України, а також Акт проголошення незалежності України, який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на всеукраїнському референдумі:

Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності,підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, Верховна Рада України постановляє: Вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України.

28 липня - День Української Державності

26 квітня 1986 року. Вибух реактора на Чорнобильській АЕС потряс Україну і сколихнув планету.

Та у перші хвилини, поки світ не відчув, що сталося, українські пожежники, забувши, що вони тільки смертні люди, а не безсмертні боги, тамували шалений вогонь довкола двох сотень тонн ядерного палива. І прості прип'ятські хлопці, приборкавши вогонь пекла, пішли у вічність. Їх імена тепер укарбовані в історію Землі і нашу пам'ять

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2022-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 26 листопада.

Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів мільйони людських життів. У 2006-му Законом України Голодомор 1932–1933 років визнаний геноцидом Українського народу. Цього року ми вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни Росії проти України, яка супроводжується геноцидними практиками.

Жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані. В умовах повномасштабної війни один із ключових способів вшанувати пам’ять убитих голодом – долучитися до акції «Запали свічку» та закликати українців і людей по всьому світу засвітити вогник у кожній домівці як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.

Не забудьте 26 листопада, о 16:00, долучитися разом із громадою до Загальнонаціональної хвилини мовчання.

Ці книжки ви можете взяти в шкільній бібліотеці

24 лютого 2022 р. розпочалася військова агресія російської федерації проти України. Війна порушила мирну творчу працю українського народу. Загинули тисячі людей, мільйони були вимушені покинути рідні домівки. Завдано непоправної шкоди численним населеним пунктам по всій країні, знищено сотні закладів освіти, науки і культури, зокрема бібліотек. Земля стогне від болю, кров людей проливається від рук російських окупантів. Український народ став на захист своєї держави, показавши відданість і любов до України.

Українці вистоять у цій кривавій війні, переможуть ворога та будуть жити в Україні, прославлятимуть і збагачуватимуть її, захищатимуть і зміцнюватимуть, зроблять усе для того, щоб нащадки жили у вільній і квітучій країні! В умовах війни особливого значення набуває національно-патріотичне виховання. В історичному аспекті патріотизм – одне з найбільш глибоких почуттів. Воно виникло та сформувалося водночас з такими поняттями, як рідна земля, країна, держава, батьківщина, вітчизна. Ще з прадавніх часів патріотизм, почуття національної гідності були притаманні українському народові.

Патріотизм – це світоглядна, моральна й почуттєва якість, що поєднує людей в єдине організоване суспільство, спрямовує їх діяльність на процвітання своєї Батьківщини, на благо всіх громадян. Патріотизм належить до вищих почуттів, що є однією з найважливіших соціально-психологічних характеристик людини як особистості, характеризують її як громадянина, носія певних духовних якостей.

З непохитною вірою в перемогу України та усвідомленням руйнівних наслідків війни цьогорічний Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек відбуватиметься під гаслом «У нас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколи!».

Бібліотека - це той храм, де завжди народжується і зберігається духовність. Памятаймо, що в давнину бібліотеку називали Дім життя", "Притулок мудрості", "Аптека для душі".

Як вибрати книгу для читання

• Зайшовши до бібліотеки, треба звернутись до її каталогів. В перекладі з грецької „каталог” означає „перелік”. Отже, каталог – перелік усіх книг, які є в бібліотеці. Каталог необхідний кожній бібліотеці, він служить посередником між книгою і читачем. Переглядаючи каталог, читач дізнається, чи є вбібліотеці потрібна йому книга, які книги є в бібліотеціз даної теми, які книги конкретного автора можна прочитати в цій бібліотеці.
• В картотеках картки з назвами книг підібрані за окремими темами.
• На книжкових виставках ти завжди знайдеш цікаві книги.
• Переглянь бібліографічні покажчики. Це книги про книги. В них ти знайдеш анотації – короткі розповіді про зміст книги і поради, кому рекомендована дана книга.
• Ти можеш сам вибрати книгу з полиць відкритого доступу.

Як працювати з підручником

• Прочитай увесь заданий текст, глибоко вдумуючись у його зміст. Пам’ятай, що читання підручника без напруження думки – марна трата часу.
• Працюй завжди з ручкою або олівцем в руках.
• Засвоєнню допоможуть схематичні малюнки й записи.
• Поділи в думці текст на частини і знайди основну думку.
• Читаючи текст, пов’язуй його з часом, картою,графіками, схемами підручника. Пам’ятай, що безхронології та карти немає історії.
• Порівнюй, зіставляй вивчений матеріал, факти,явища з іншими.
• Складай короткий усний (письмовий) план прочитаного. Коли такий план подано вчителем, то вивчай матеріал за планом.
• Намагайся в тексті знайти відповідь на кожне запитання, наведене в кінці параграфа.
• Привчай себе до самоконтролю: обов’язково перекажи вголос або про себе заданий матеріал,спочатку частинами, а потім – у цілому весь параграф. Роби це так, щоб словам було тісно, а думкам – просторо.
• Виконуй завжди домашні завдання.
• Долай труднощі, а не тікай від них. Працюй систематично і наполегливо над книжкою.

ЯК ПРАЦЮЮТЬ З ДОВІДКОВОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ

Навіть найрозумніша людина в світі не може пам’ятати великі події сучасного та минулого, численні дати, цифри, факти. Доповнюють пам’ять людини книги, які всезнають,словники, довідники, енциклопедії. Ці книги – друзі нашої пам’яті, вони дають відповідь на будь-яке питання. Як же ці книги побудовані? Як ними користуватися в роботі? Найпростіші з них : 1.Словники.В них зібрані слова,розташовані в алфавітному порядку. Найбільшим попитом користуєтьсяорфографічний словник. Майже всі ми ним користуємося, коли не знаємо, як писати те чи інше слово. Коли ж Вас цікавитиме значення слова та історія його походження – користуйтеся „Тлумачним словником”. Словник російського вченого і письменника В.Даля, де автор зібрав 200000 слів, особливо відомий. Кожне слово тут має пояснення і тлумачення. Цей словник надає велику допомогу причитанні російської дореволюційної літератури, пояснює слова, які нам сьогодні незрозумілі. Читаючи газети та журнали, ви часто зустрічаєтесь зі словами, які прийшли з інших мов народів світу – тут вам допоможе „Словник іншомовних слів”. Кожен учень – повинен мати відповідні навички роботи зі словником. Уважно переглядайте передмову до словників,знайомтеся з умовними позначеннями. Нашим добрим помічником є: 2.Енциклопедії.Саме слово взяте з грецької мови і означає: „коло знань”. В наш час енциклопедіями називають книги, в яких коротко викладено у певній системі дані про науку,техніку, культуру, природу, мистецтво та ін. У більшості матеріал в енциклопедіях розміщено аалфавітному порядку.Винятком з цього є „Дитяча енциклопедія”. В ній матеріал розташований по системі знань. В її створенні брали участь педагоги, письменники, художники.Кожний том присвячений окремій галузі знань. У кожному томі вміщуються таблиці й різні допоміжні покажчики: хронологічний, алфавітний,бібліографічний. Останній рекомендує найбільш цікаві книги з теми, якій присвячено даний том.Як же користуватися „Дитячою енциклопедією.”? Насамперед, потрібно визначити, в якому том ізнаходиться потрібний матеріал. Припустимо, що вас цікавить історія середніх віків. „Історія людського суспільства” знаходиться в 7-му томі, отже, необхідний матеріал ми знайдемо в 7-му томі. Є ще галузеві енциклопедії: географічна, хімічна,технічна... Вони також допоможуть вам у вивченні шкільної програми.